Читайте мене щодня на Facebook

Чим розплатимося за лимонад

Поважна дама в білому халаті та окулярах з екрана телевізора наголошує на потребі зволоження організму. Рекламує солодку газовану воду. Хоч пані й не має жодного стосунку до професії лікаря, магія білого халата, вислів «водний баланс» та авторитетний вигляд роблять свою справу. За висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, одним із основних чинників розвитку ожиріння серед дітей є реклама нездорових продуктів харчування та безалкогольних напоїв із вмістом цукру.

На ожиріння, яке ВООЗ визнала глобальною епідемією, страждають понад 40 мільйонів дітей у світі. Воно провокує багато хвороб, тож пухкенькі щічки — насправді загроза появи в майбутньому діабету, раку, серцево-судинних хвороб, підвищеного ризику переломів, психологічних проблем.

Констатувати замало, треба діяти

Недавнє дослідження, проведене міжнародною компанією IPSOS, з’ясувало, що третина українських дітей п’є солодку газовану воду часто, а понад дві третини батьків не заперечують, аби їхні діти вживали газованку воду та пакетовані соки, вміст цукру в яких такий самий, як і в магазинних лимонадах. «94% дітей заявили, що вживають пакетовані соки, це найпоширеніший напій. 82% — солодку газовану воду, 74% — бутильовану воду. Досить часто споживають пакетовану воду — 42% дітей, 29% — солодку газовану воду, бутильовану воду — 54%. Ми з’ясували, що 67% батьків не заперечують, щоб їхні діти вживали пакетовані соки й самі купують їх. Солодку воду діти купують частіше самі», — каже експерт компанії Оксана Боголюбова.

Невідомо достеменно, скільки дітей в Україні потерпає від зайвої ваги: офіційної статистики немає. Так само невідомі точні дані й щодо дорослих: різні фахівці називають цифри від 15 до 25% тих, хто має зайві кілограми, водночас акцентуючи на зростанні показників.

«Це вже не перше дослідження, яке свідчить, що українські діти споживають багато нездорової їжі й напоїв. Констатувати замало, треба діяти. Наприклад, Латвія з 2002 року ввела податок на солодкі газовані напої, і в них рівень споживання — один із найнижчих у Європі», — каже головний дієтолог України Олег Швець. За останніми дослідженнями, підкреслює фахівець, українці в середньому споживають понад 100 грамів цукру щодня. Водночас рекомендації ВООЗ — не більше 25 грамів на добу.

«Нині колосальна кількість їжі пройшла певну обробку, в неї для смаку чи продовження термінів зберігання додають речовини природного або синтетичного походження, зокрема цукор. Його надзвичайно багато в солодких газованих напоях і пакетованих соках», — зазначає дієтолог Оксана Скиталінська. У величезній кількості нектарів, на пачках яких написано «із вмістом натурального соку», ним насправді майже й не пахне. «Переважно вони містять воду, лимонний сік, цукор та барвники».

Окрім солодкої газованки, діти спокушаються на солодощі, які, окрім цукру, містять очищене борошно й нездорові трансгенні жири: тістечка, печиво тощо. Третя група продуктів — це чипси, солоні горішки чи інші снеки.

У всіх цих харчах багато порожніх калорій та солі, що зрештою порушують обмін речовин і призводять до перенапруження судин, роботи серця, стимулюють утворення набряків, ускладнюють роботу нирок і печінки. «Цукор, барвники, жир, сіль — для дитячого організму не те що непотрібні, а надзвичайно шкідливі», — каже Оксана Скиталінська.

Через малорухомий спосіб життя та великі психоемоційні навантаження, які витримує сучасна дитина, часто неправильний режим сну й відпочинку, порушується обмін речовин. Тістечка, пундики й солодка вода, що добре пахнуть і смакують, — причина, чому дитина неохоче їсть здорову їжу, а отже, недоотримує вітаміни, пігменти, котрі містяться в рослинах, часто — білок. У таких дітей уже змалку хронічно високий рівень цукру у крові, перевантажена підшлункова, печінка й органи виділення, що мають нейтралізувати дію всіх шкідливих речовин, каже дієтолог. «У дитини погано працює нервова система, бо внаслідок неякісного харчування бракує вітамінів групи В, які містяться в крупах і продуктах тваринного походження; мало корисних Омега-3 жирних кислот (вони є в рибі, горіхах, насінні льону) і багато трансжирів та тих, що містять Омега-6 кислоти. Це призводить до порушень пам’яті, втрати уваги та кепського сну. Як наслідок — збільшується маса тіла, що з віком переходить в ожиріння. Нормалізувати обмін речовин надзвичайно складно».

Важливо заборонити в школах продаж здоби, солодкої води і навіть пакетованих соків, наполягає Оксана Скиталінська. «Мають бути здорові перекуси — фрукти, фруктові тістечка, якщо соки — то з м’якоттю, й у жодному разі не нектари». Дитячий організм — це не зменшена копія дорослого, наголошує вона. Його органи й системи розвиваються й у багато чому є недозрілими. Немає потрібної кількості важливих мікроорганізмів, дезінтоксикаційних ферментів, не досить щільний кишківниковий бар’єр — спеціальний слизовий шар, що затримує канцерогенні речовини. «Тому дитяче харчування — це не доросле. Воно має бути обов’язково натуральним, свіжим, правильно термічно обробленим, в жодному разі не смаженим», — каже фахівець. Окрім порожніх калорій і загрози ожиріння цукор викликає так звану глікацію білків — зацукровування білкових молекул. Це загрожує тим, що в організмі виникає високий ризик запальних процесів. Водночас велика кількість цукру пошкоджує молекули ДНК.

У солодкі напої спеціально додають бензоат натрію, який зменшує відчуття приторності цукру, тому й випити його можна дуже багато. Напій охолоджений і газований, що зумовлює бажання випити ще. Виробники напоїв акцентують на тому, що це рідина, а людині потрібно зволожуватися. Проте істотне значення має, яка саме рідина. Виробники кажуть: можна випити одну скляночку й на цьому зупинитися. Але покажіть мені дитину, котра вип’є одну склянку й зупиниться?» — каже пані Оксана.

Культура харчування виховується в родині

Втім, те, що їсть дитина, залежить від культури в родині. За даними дослідження, існує пряма залежність від споживання солодкої газованої води батьками й моделлю поведінки, яку переймають діти. «Якщо батьки п’ють вдома солодку газовану воду, то й діти більш схильні її вживати. 96% дітей, батьки яких полюбляють солодку газованку, також її п’ють», — каже Оксана Боголюбова.

На власному прикладі треба навчати, що солодощі — це фрукти і ягоди, мед, какао (якщо немає алергії), желе, різноманітні муси. Якщо купувати, то краще мармелад не надто яскравого кольору. «Уважно читайте етикетку. Якщо там вказаний якийсь барвник — відкрийте Вікіпедію, почитайте про нього. Зазвичай барвники не спричиняють наслідків, але тривалих спостережень щодо їхнього впливу немає. Тому хочемо чи ні, але ми  вже учасники експерименту», — говорить Оксана Скиталінська.

За висновками ВООЗ, проблема, яку раніше вважали лихом розвинутих держав, дедалі більше вражає країни з низьким та середнім рівнем розвитку. Нині рівень поширення випадків ожиріння в таких країнах на 30% вищий, ніж у розвинених. Хіба річ лише в товщині гаманця? Чи також у рівні культури й відповідальності за своє здоров’я? Для мене особисто показовою є картина, яку бачу щонеділі на базарі: черга за ковбасою набагато довша, ніж за свіжим м’ясом. Ціна в них однакова. У гривнях. Але насправді за любов до сосисок, тортів і лимонадів розплачуємося пізніше: інфарктами, інсультами, діабетом.

ВАЖЛИВО

Цукор — перша з причин ожиріння у світі

За дослідженнями, українці вживають уп’ятеро більше цукру на день, ніж це радить ВООЗ (понад 100 г проти 20 г рекомендованих).

1 склянка звичайної питної води замість такої самої кількості солодкої — це мінус зайві 235 ккал.

Серед корисних напоїв вода — перша

Важливо розрахувати індекс маси тіла: вагу тіла в кілограмах розділити на зріст у сантиметрах, а отриману цифру піднести в квадрат. Якщо індекс тіла дорівнює або більший за 30, ідеться про ожиріння.

Щороку від ожиріння помирає 2,6 мільйона людей у світі.